Тексти
для навчального та контрольного аудіювання
з літературного читання
2 клас
Для поточної перевірки аудіативних умінь – слухати й розуміти усне мовлення учням пропонується прослухати незнайомий текст, орієнтовний обсяг якого у 2 класі – 140-160 слів, у 3 класі – 210-230 слів, у 4 класі – 280-300 слів. Після прослуховування тексту учні усно або письмово виконують завдання на розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух тексту (хто?, що?, які?, де?, коли?, як?), відтворення послідовності подій; встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків, визначення теми твору. Для учнів 2 класу завдання мають стосуватись тільки фактичного змісту твору. Оцінювання аудіативних умінь в усній формі здійснюється за тими ж вимогами, що і оцінювання сформованості навички розуміння прочитаного.
Для письмової перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне. Зміст завдань такі самі, як і для усної перевірки аудіативних умінь.
(Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 №1009
«Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів)
Їжачок
Зустрів я нещодавно в лісі двох хлоп'ят. Василько і Петько звати їх. Близ¬нята. Відмінники. Одним словом — розумні хлопці.
У беретику одного з них зненацька щось заворушилось.
— Їжачка знайшли! — радісно повідомили брати. — Несемо додому, не¬хай перезимує в теплі-добрі. А навесні віднесемо його до лісу і випустимо.
— Де ж ви його на зиму поселите? — перш за все поцікавився я.
— У куточку під батареєю! ― впевнено відповіли брати.
— Друзі мої дорогі, — не втримався я. — Вашому знайді не треба такого тепла на зиму. Він повинен під корчем десь у лісі в м'якому кубельці заснути, і тоді той сон буде міцним, бо завірюхи його колисатимуть. А у вас, напевно, телевізор гримить допізна.
— Еге ж, — знітився Петько.
— Хотіли ж як краще... ― прошепотів Василько.
Хлопці почухали потилиці та з деяким жалем відпустили їжачка. А він, не гаючись, чкурнув у хащі і зник.
(Г. Труфанов, 135 слів)
Тестові завдання
1. Як звали хлопчиків, яких автор зустрів у лісі?
А Ванько і Петько
Б Василько і Петько
В Петько та Павло
2. Кого несли діти в беретику?
А їжачка
Б білочку
В дятла
3. Де діти хотіли поселити тваринку?
А у шкільному кабінеті
Б удома під батареєю
В у сараї
4. Що зробив їжачок, коли хлопці відпустили його?
А залишився з хлопцями
Б побіг до лісу
В чкурнув у хащі і зник
5. Встав у речення пропущене слово.
А у вас, напевно, ¬¬¬___________________________ гримить допізна.
6. Що колисатиме їжачка під час зимового сну?
_________________________
7. Підкресли речення, яке не зустрічалося у тексті.
— Їжачка знайшли! - радісно повідомили брати.
— Ми не хотіли цього.
— Вашому знайді не треба такого тепла на зиму.
8. Підкресли слова, які розповідають про дії хлопчиків.
Знайшли, відповіли, намалювали, хотіли, почухали, побігли, відпустили.
***
Як домовились
Прийшла мама з поля і принесла дітям у торбі гостинця. Вона завжди так робила. Дмитрик зразу ж побіг до свого брата – Сашка. Побачивши його ще здалеку, закричав:
- Ура! Мама сьогодні на баштані була. Вона щось принесла нам з тобою. Ходімо швидше додому.
Сашко, як завжди, почав хитрувати. Він гадав, що мама принесла з баштану кавун.
- Давай так поділимо гостинець, - каже він. – Мені буде середина, а тобі решта.
Дмитрик задумався на хвилинку тай говорить:
- Добре. Хай буде по-твоєму, якщо так бажаєш.
Прийшли до хати. Дмитрик дістав з торби диню. І справді, то був не кавун, як сподівався Сашко, а велика жовта диня. Дмитрик, не поспішаючи, розрізав її, вичистив на тарілку насіння і поставив його перед Сашком:
- Ось тобі твоя середина. Бери їж. А я з’їм решту.
Потім Дмитрик, звичайно, поділився з братом динею. Але варто ж було хоч трішки провчити хитруна.
(140 слів, За М. Герасименко)
Тестові завдання
1. В чому мама принесла гостинець?
А В кошику;
Б В торбі;
В В сумці.
2. Де мама була на роботі?
А На фермі;
Б На баштані;
В У саду.
3. На який гостинець чекали хлопці?
А Цукерки;
Б Яблука
В Кавун
4. Про кого або про що це оповідання? Вибери. Познач.
А Про хитруна, який себе перехитрив;
Б Про жадібність;
В Про турботу.
5. Як звали братів? ________________________________________________
6. Продовж речення: Дмитрик дістав із торби ________________________
7. Про що говорить той факт, що Дмитрик все ж поділився з братом?
___________________________________________________________________
8. Придумай свій заголовок до твору.
___________________________________________________________________
***
Гаряча квітка
Того року була рання весна. В середині квітня зацвіли сади. Настав травень.
Маленька дівчинка Оля пішла одного ясного весняного ранку в сад і побачила велику червону квітку троянди. Вона побігла до мами й радісно сказала:
- Мамо, червона троянда зацвіла.
Мама прийшла в сад, поглянула на червону квітку, усміхнулася. Потім глянула на небо, і лице її стало тривожним.
З півночі сунула чорна хмара. Повіяв вітер, хмара закрила сонце. Стало холодно.
Мама з Олею сиділи в кімнаті й з тривогою дивилися в вікно.
Мов білі метелики, полетів сніг. Все довкола побіліло. Вітер затих. Сніжинки м’яко падали на землю, а потім перестали падати.
Мама з Олею пішли в сад. На зеленому листі біліли снігові шапки. Земля вкрилася сніжно – білим килимом. Тільки троянда червоніла, мов велика жарина. На ній блищали крапельки роси.
- Вона гаряча, їй не страшно, - промовила Оля й радісно усміхнулася.
(141 слово, В.Сухомлинський)
Тестові завдання
1. Коли відбуваються події, описані у тексті?
А Восени
Б Навесні
В Влітку
2. Яка квітка зацвіла у саду?
А Троянда
Б Лілія
В Конвалія
3. Що зробила дівчинка Оля?
А Зрізала квітку на букет
Б Зателефонувала подружці і розповіла про квітку
В Побігла до мами і поділилася радістю
4. Чому лице мами стало тривожним?
А З півночі сунула чорна хмара
Б Бо Оля зрізала квітку
В Мамі не сподобалася квітка
5. Встав у речення пропущене слово.
На зеленому листі біліли ___________________ шапки.
6. Встанови послідовність подій у тексті.
Тільки троянда червоніла, мов велика жарина
В середині квітня зацвіли сади
Повіяв вітер, хмара закрила сонце
7. Підкресли речення, яке не зустрічалося у тексті.
- Мов білі метелики, полетів сніг
- Того року була рання весна
- Мама з Олею сиділи в кімнаті і радісно дивилися у вікно
8. Підкресли слова, які описують Олю.
Добра, ввічлива, сором’язлива, неуважна, весела, турботлива, спостережлива.
***
Кому дістався бублик
Хтось загубив маленького бублика.
Першою побачила його жовтогруда синиця. Дзьобнула знахідку раз, вдруге і розчаровано пискнула — бублик був твердий, як камінь.
Підлетіли два горобці. І теж не змогли скуштувати.
За пташками із самої верхівки грубезної верби спостерігав старий грак. Отож він повільно злетів на землю. Горобці й синиці відступилися перед сильнішим і ображено залементували.
Грак навіть оком не зморгнув на лайку дрібноти. Він діловито підійшов до бублика і дзьобнув його. Проте його довгий і міцний дзьоб бублика теж не розколов.
Грак трохи подумав, тоді злетів на паркан, посидів там із хвилину і знов опустився до ласої знахідки. Взяв бублика у дзьоб і кинув у найближчу калюжу. Походив, очікуючи, поки бублик набрякне у воді, і, коли той пом'якшав, з'їв його з апетитом.
Горобці від здивування аж оніміли. Грак важко змахнув великими крилами, описав дугу над калюжею і опустився на своє звичне місце на вербі. А вже звідти голосно крякнув. Мовляв, хто хоче їсти, той має метикувати.
(С. Мацюцький, 158 слів)
Тестові завдання
1. Хто перший побачив бублика?
А Горобчик;
Б синичка;
В грак.
2. Чому синичка і горобчик не змогли поласувати знахідкою?
А Бублик був дуже твердий;
Б бублик був дуже несмачний;
В бублик був несолодкий.
3. Для чого грак кинув бублик у воду?
А Щоб ним не змогли поласувати інші;
Б щоб його стало більше;
В щоб він розмок.
4. Хто ж все-таки з'їв бублик?
А Грак;
Б горобці;
В синиця.
5. Продовж речення: Бублик був твердий, як ________________________
6. Яким був дзьоб грака? Підкресли слова.
Маленький, довгий, закручений, міцний, слабкий.
7. Хто виявився розумнішим – синичка чи грак? ____________________
8. Встав слово в речення: Хто хоче їсти, той має ______________________
***
Ледача подушка
Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, щоб до школи йти, а не хочеться, ой як не хочеться! Ввечері питає Яринка у дідуся:
- Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? Навчіть мене, дідусю, спати так, щоб хотілося вставати і йти до школи.
- Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь.
- А що ж їй зробити, щоб не була ледачою?
- Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь.
- Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря, добре вибий її кулачками - вона й не буде ледачою.
- Справді? - зраділа Яринка. - Я завтра так і зроблю.
Ще дуже рано, а треба збиратись до школи. Не хочеться вставати Яринці, але ж треба нарешті подушку провчити, лінощі з неї вибити!
Схопилась Яринка, швиденько одяглася, взяла подушку, винесла на подвір'я, поклала на лавку - та кулачками її, кулачками.
Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко - та й умиватися. А дідусь у вуса посміхається.
(Василь Сухомлинський, 145 слів)
Тестові завдання
1. Куди щоранку ходить Яринка?
а) До школи;
б) в дитсадок;
в) на прогулянку.
2. Про що дівчинка запитала у дідуся?
а) Чому треба ходити до школи?
б) Чому дідусь встає так рано?
в) Чому вранці вставати не хочеться?
3. Що порадив Яринці дідусь?
а) Почекати, поки захочеться вставати;
б) винести ледачу подушку і вибити;
в) спати, скільки хочеться.
4. Що зробила Яринка з ледачою подушкою?
а) Поміняла її на іншу;
б) кожного ранку вибивала її кулачками;
в) віддала її дідусеві.
5. Встав слово у речення: - Це подушка в тебе _______________________
6. Якого речення не було в оповіданні?
- А що ж їй зробити, щоб не була ледачою?
- Я не буду так робити, дідусю.
А дідусь у вуса посміхається.
7. Вибери і підкресли заголовок, який найкраще підходить до тексту.
Розумна Яринка
Мудрий дідусь
Яринка і подушка
8. Це оповідання нас вчить _______________________________________
***
Горіх
Бабуся передала з села торбинку з волоськими горіхами, бо її онучка Інна їх дуже полюбляла.
Один волоський горіх Інна загубила на подвір’ї. Горобці примітили згубу і зразу підлетіли. Однак шкаралупка на горіхові була для їхніх дзьобиків занадто твердою.
Ледачий голуб теж побачив горіха, але навіть не спробував вилущити його зерня – голубові аби хтось вилущив, то він готовеньке склював би.
Підійшов до горіха великий смугастий кіт. Понюхав його , покачав лапою та й пішов, гордо несучи свого пухнастого хвоста.
Так і лежати б горіхові хтозна-скільки. Але тут – шуг! – на подвір’я опустився грак. Діловито підступив до горіха, дзьобом – тук-тук-тук! Мовляв, відчиняйся!
Шкаралупка не піддавалася.
Тоді грак ухопив горіха в дзьоб, злетів з ним вище сусіднього багатоповерхового будинку та й кинув його звідтіля на асфальтовану доріжку. Шкаралупка тільки хрусь – і розкололася. А грак уже й тут: видовбує зерня до дрібочки та позирає, чи не загубив хто на подвір’ї ще чогось смачненького.
(150 слів, За Є. Шморгуном)
Тестові завдання
1. Що загубила дівчинка на подвір’ї?
А Гроші
Б Сумку
В Горіх
2. Хто першим примітив згубу?
А горобці;
Б Голуб;
В Грак
3. Чому голуб не виклював горіха?
А Був не голодний;
Б Був ледачий
В Був розумний
4. Що зробив з горіхом кіт?
А З’їв;
Б Понюхав;
В Забрав
5 Як звали дівчинку, що загубила горіх? _____________________________
6. Яка пташка виявилася найрозумнішою? ___________________________
7. Грак підняв горіх вище сусідньої багатоповерхівки і
__________________________________________________________________
8. З’єднай частинки.
Горобці лінивий
Голуб кмітливий
Грак цікаві
Немає коментарів:
Дописати коментар